Литва і Фінляндія наступного року планують розпочати виробництво протипіхотних мін для забезпечення себе і України через те, що вони бачать військову загрозу з боку Росії, повідомили агентству Reuters офіційні представники двох країн-членів НАТО.
Дві країни, які межують з Росією, оголосили про свій намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання таких мін, і чиновники заявили, що виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу.
Кроки Фінляндії та Литви до початку виробництва таких мін підкреслюють зростаюче занепокоєння в Європі тим, що військові амбіції Росії можуть вийти за межі України, і слідують за обіцянками країн НАТО збільшити витрати на оборону, відповідно до вимог президента США Дональда Трампа.
«Ми збираємося витратити сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума», – сказав заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса в інтерв’ю Reuters.
За його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, або навіть більше.
Як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати продукцію до інших країн, в тому числі до України, сказав Вінкас Юргутіс, голова Асоціації оборонної промисловості Литви.
Голова комітету з питань оборони фінського парламенту Хейккі Аутто заявив агентству Reuters, що Фінляндія повинна мати власне виробництво протипіхотних мін, вони є високоефективною і дуже економічно вигідною системою озброєнь.
За його словами, Фінляндія також могла б постачати протипіхотні міни в Україну.
«Підтримувати Україну – це не тільки правильно і наш обов'язок, це також важливо для власної безпеки Фінляндії», – сказав Аутто.
Литва має 274-кілометровий кордон з Росією і 679-кілометровий кордон з Білоруссю, близьким союзником Москви. Фінляндія має кордон з Росією довжиною 1340 км, довший, ніж будь-яка інша країна НАТО.
Читайте також: Литва та Естонія повідомили ООН про вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін
Три інші країни НАТО і Європейського Союзу – Польща, Латвія і Естонія – також виходять з Оттавського договору, посилаючись на зростаюче занепокоєння щодо безпеки через війну РФ проти України. Ці три країни не оголошували про плани розпочати виробництво протипіхотних мін, але офіційні особи Польщі і Латвії зазначили, що вони можуть швидко розпочати виробництво в разі потреби, а Естонія розглядає це як можливий варіант у майбутньому.
Україна також оголосила, що виходить з Оттавського договору 1997 року, щоб краще захистити себе від Росії, яка не є стороною договору. Кожна сторона звинувачує іншу у використанні протипіхотних мін під час війни.
За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всипані мінами. Місцева влада регулярно повідомляє про підриви цивільних на цих мінах.
Конвенцію про заборону протипіхотних мін, або Оттавський договір, 1997 року підписали 164 країни. Держави-учасниці зобов’язалися ніколи не застосовувати, не розробляти, не виробляти і не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі запаси, що є у них. До договору не приєдналися Росія, США, Китай, Індія та Пакистан.
Навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі рекомендували владі своїх країн вийти з конвенції, пояснюючи це тим, що військові загрози країнам НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, «значно зросли». Парламенти країн Балтії, а також Польщі та Фінляндії схвалили вихід із конвенції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ось чому Україна виходить із конвенції про заборону протипіхотних мін. Три моменти